Агрофармокологія (хімічний захист рослин)

Abstract

Захист сільськогосподарських культур від шкідливих організмів є важливою ланкою у системі виробництва рослинницької продукції. Серед методів захисту провідне місце належить хімічному. Хімічний метод захисту рослин від шкідників, хвороб, бур’янів полягає у застосуванні хімічних засобів – пестицидів, що здатні спричиняти загибель різноманітних видів шкідливих організмів або порушувати їх розвиток. Швидкість і надійність одержання захисного ефекту при застосуванні пестицидів, їх висока технічна й економічна ефективність, а також швидкий прогрес у вдосконаленні хімічних засобів є гарантією інтенсивного розвитку і застосування цього методу і в майбутньому. Минуло більше півстоліття від початку застосування сучасних пестицидів. Вони замінили старі пестициди рослинного походження, такі як нікотин та інші хімічні пестициди, включаючи солі миш'яку. Багато зі старих сполук були високотоксичними. Відкриття ДДТ з його широким спектром дії здавалося б повинно було принести багатообіцяючий результат у захисті сільськогосподарських культур від шкідників. Слідом за хлорорганічними пестицидами з’явилися фосфорорганічні, потім карбамати, відбувся зріст у якості та кількості врожаю. Не підлягає сумніву, що світ не зміг би підтримувати необхідний рівень харчування для всезростаючої кількості населення без застосування сучасних пестицидів. Питання безпеки пестицидів вирішується нормуванням вмісту їх залишків у природному середовищі, продуктах харчування та відповідною регламентацією хімічних обробок сільськогосподарських культур. Перевага надається засобам захисту рослин, що швидко розкладаються в об’єктах довкілля та селективним токсикантам у більш екологічно безпечних препаративних формах. Оптимізація хімічного захисту рослин відбувається за рахунок використання нових високоефективних пестицидів, удосконалення технічних засобів їх застосування та надійного прогнозу розвитку небезпечних видів комах і збудників хвороб. Сьогодні хімічний метод захисту рослин розглядається не як засіб тотального знищення, а як інструмент регулювання чисельності шкідливих організмів на господарсько невідчутному рівні. Основними вимогами до організації робіт із хімічного захисту рослин є визначення доцільності застосування пестицидів, проведення заходів у оптимальні фенологічні строки, дотримання санітарних правил з охорони праці та гігієнічних параметрів застосування пестицидів. На даний час надзвичайно важливим у хімічному захисті рослин є підготовка висококваліфікованих кадрів, здатних успішно застосовувати теоретичні знання і практичні навички на практиці, а також самостійно впроваджувати у виробництво досягнення сучасної науки і передового досвіду. Цьому певною мірою повинен сприяти практикум для лабораторних і практичних робіт з курсу «Агрофармакологія» для студентів ОС Бакалавр факультету агротехнологій і екології та факультету заочної освіти. Навчальна дисципліни «Агрофармакологія» включає теоретичний курс лекцій, лабораторний практикум і виконання курсової роботи. Головна мета лабораторно-практичних занять – освоєння студентами техніки безпеки при роботі з пестицидами, принципів їх класифікації, визначення препаративних форм, способів і ефективності застосування пестицидів, методів приготування робочих розчинів. За час лабораторних та практичних занять студенти повинні вивчити правила і порядок застосування, транспортування, зберігання пестицидів, навчитися використовувати індивідуальні засоби захисту, розраховувати необхідні кількості пестицидів, витрати робочої рідини та їх концентрації, давати вичерпну характеристику сучасних пестицидів різних хімічних груп і регламентів їх застосування. У навчальному посібнику подано короткий теоретичний курс навчальної дисципліни «Агрофармакологія», пояснення за темами лабораторних і практичних робіт, а також зміст, опис і послідовність їх виконання. Навчальний посібник призначений для самостійної аудиторної й позааудиторної роботи студентів факультету агротехнологій і екології та факультету заочної освіти спеціальностей 201 Агрономія 202 Захист і карантин рослин, 203 Садівництво та виноградарство, 206 Садово-паркове господарство.. Відповідно до реалізації основних принципів Болонської декларації при підготовці фахівців у Львівському національному аграрному університеті даний практикум адаптований до вимог кредитно-модульної системи.