Репозитарій ЛНУП/ЛНУВМБ

Інституційний репозитарій – це електронний цифровий архів, що накопичує, зберігає та систематизує інтелектуальні напрацювання університетської спільноти.

Ми забезпечуємо відкритий доступ до наукових та освітніх матеріалів викладачів, науковців, аспірантів і студентів університету. У фондах архіву зберігаються:

Місія репозитарію – сприяти розвитку аграрної науки та природокористування, інтегруючи досягнення наших науковців у світовий інформаційний простір.

ЛНУП/ЛНУВМБ

Communities in DSpace

Select a community to browse its collections.

Recent Submissions

  • Item type:Item,
    Особливості формування продуктивності бульб картоплі залежно від способу контролювання забурʼяненості агроценозу
    (Львівський національний університет ветеринарної медицини та біотехнологій імені С.З. Ґжицького, 2025) Волян Ярослав Юрійович
    Досліджено вплив способів контролю бур’янів на формування продуктивності бульб картоплі. Встановлено, що видовий склад бур’янів агроценозу відзначається високою різноманітністю, з переважанням малорічних дводольних та багаторічних коренепаросткових і кореневищних видів. Застосування гербіцидів значно знижує чисельність бур’янів та підвищує врожайність картоплі порівняно з контролем. Найвищу ефективність показала система послідовного внесення досходового гербіциду Містраль (0,5 кг/га) та післясходового Кельт (0,7 л/га), яка забезпечує максимальну продуктивність бульб (середня маса 1009 г/кущ), високу врожайність (35,4 т/га), прибутковість (311,39 тис. грн/га) та енергетичну ефективність (коефіцієнт 4,0). Результати підтверджують доцільність комбінованих систем гербіцидного захисту для оптимізації росту та розвитку картоплі, зменшення конкуренції з бур’янами та підвищення економічної ефективності виробництва.
  • Item type:Item,
    Формування продуктивності ріпаку озимого залежно від гібриду
    (Львівський національний університет ветеринарної медицини та біотехнологій імені С.З. Ґжицького, 2025) Рубай Олег Андрійович
    У результаті досліджень було встановлено, що інтенсивність формування врожайності ріпаку озимого залежала від біологічних властивостей гібридів. Так, в середньому за два роки врожайність насіння ріпаку озимого за рівня удобрення в нормі N160P120K160 коливалася від 6,15 до 6,71 т/га. При цьому найвищу врожайність забезпечив вітчизняний гібрид Халк. Достатньо високу врожайність забезпечив також гібрид німецької фірми КВС Альваро. Вона становила 6,54 т/га, або була нижчою від гібрида Халк лише на 0,17 т/га. За даних рівнів урожайності прибуток становив у гібрида Халк 98772 грн./га, а в гібрида Альваро – 95022 грн./га. Відповідно до прибутків рівень рентабельності становив 255 і 243 %, а коефіцієнт енергетичної ефективності – 2,28 і 2,23.
  • Item type:Item,
    Особливості формування врожайності бульб картоплі залежно від біологічних особливостей сорту
    (Львівський національний університет ветеринарної медицини та біотехнологій імені С.З. Ґжицького, 2025) Зобків Мирослав Васильович
    Вивчалася особливості формування врожайності бульб картоплі залежно від біологічних особливостей сорту. Як предмет дослідження були обрані ранньостиглі сорти картоплі: Прада st, Імпала, Розара та Раномі, які внесені до Державного Реєстру сортів рослин і рекомендовані для вирощування у зоні західного Лісостепу. Встановлено, що вирощування сорту Раномі забезпечує стабільно найвищий врожай бульб серед досліджуваних сортів – 51,4 т/га., що на 12,0 т/га, або на 30,9 % більше порівняно зі стандартом сортом Прада. Бульби сорту Раномі накопичували 14,5 % крохмалю, що забезпечило найвищий вихід крохмалю – 74,3 ц/га, а це на 30,9 ц/га або на 71,2 % більше, ніж у сорту-стандарту Прада. Найвищий чистий прибуток – 332112 грн/га та максимальний рівень рентабельності – 182,6 % отримано також при вирощуванні сорту Раномі. При цьому собівартість 1 т бульб була мінімальною – 3538,7 грн. Сорт картоплі Раномі можна пропонувати для вирощування в усіх господарствах різних форм власності Надвірнянського р-ну Івано-Франківської обл.
  • Item type:Item,
    Порівняльне вивчення сортів сої за якісними показниками в умовах Львівської області
    (Львівський національний університет ветеринарної медицини та біотехнологій імені С.З. Ґжицького, 2026) Вишинський Юрій Володимирович
    Дослідження проводили впродовж 2024-2025 років на території фермерського господарства ***Львівської області на виробничих посівах сої, закладених у ґрунтово-кліматичних умовах Західного Лісостепу на темно-сірих опідзолених грунтах. Схема досліджень передбачала вивчення сортів сої, придатних за господарсько-цінними ознаками для умов Західного Лісостепу. У досліді оцінювалися такі сорти: Аннушка (контроль), Спринт, ES Mentor, AC Proteina, Abelina. Агротехнологія вирощування сої була загальноприйнятою для зони Західного Лісостепу з дотриманням оптимальних термінів сівби, норми висіву, систем удобрення і захисту рослин. У ході досліджень встановлено, що сортові особливості сої істотно впливають на формування врожайності, якісні показники зерна, а також економічну та енергетичну ефективність її вирощування. Агрокліматичні умови регіону в цілому забезпечили реалізацію продуктивного потенціалу всіх досліджуваних сортів. Аналіз тривалості вегетаційного періоду показав наявність чітких відмінностей між сортами за темпами росту й розвитку. Найкоротший вегетаційний період сформував сорт Спринт (у середньому 110–112 діб), що свідчить про його скоростиглість та добру пристосованість до умов Західного Лісостепу. Сорти ES Mentor і Abelina характеризувалися довшим періодом вегетації (117–121 доба), що сприяло більш повному формуванню генеративних органів і підвищенню рівня врожайності. Дослідження окремих фаз онтогенезу виявило, що період «сходи – початок цвітіння» мав найбільшу міжсортову мінливість. Найкоротшим він був у сорту Спринт (38–40 діб), тоді як у сорту Abelina досягав 44–46 діб, що забезпечувало формування потужнішого листостеблового апарату. Період «цвітіння – дозрівання» коливався в межах 68–74 діб, при цьому подовжений етап у сортів ES Mentor та Abelina сприяв кращому наливу насіння за достатнього вологозабезпечення. Оцінка морфо-біологічних ознак підтвердила значну сортову варіабельність. Висота рослин змінювалася від 78–80 см у сорту Аннушка до 86– 89 см у Abelina, що свідчить про різний потенціал формування продуктивних вузлів. Висота прикріплення нижнього бобу (11,8–13,6 см) була технологічно прийнятною для всіх сортів, проте найкращі показники мали AC Proteina та Abelina, що зменшує втрати під час збирання. Найбільшу масу 1000 насінин (понад 200 г) сформував сорт Abelina, що характеризує його високу товарність. За якісними показниками зерна досліджувані сорти відповідали вимогам продовольчого та кормового використання. Найвищий вміст білка відзначено у сортів Аннушка (близько 40 %) та Abelina (понад 40 %). Підвищеною олійністю характеризувалися ES Mentor та AC Proteina (понад 22 %), що підвищує їх цінність для переробної галузі. За показниками врожайності у 2024–2025 роках найбільш продуктивними виявилися сорти Abelina та ES Mentor. Середня врожайність Abelina становила 3,10–3,32 т/га, що перевищувало контрольний сорт Аннушка (2,68–2,85 т/га) на 12–16 %. Сорт ES Mentor забезпечив стабільний рівень 3,01–3,20 т/га, що також достовірно перевищувало контроль. Сорти Спринт і AC Proteina формували дещо нижчу, але стабільну продуктивність. Економічні розрахунки засвідчили, що вирощування високопродуктивних сортів дозволяє суттєво підвищити прибутковість виробництва. Найвищу рентабельність отримано для сорту Abelina – понад 88 %, а для ES Mentor – близько 85 %, тоді як у контролю вона не перевищувала 70 %. Чистий прибуток при вирощуванні Abelina був на 5–6 тис. грн/га вищим порівняно з сортом Аннушка. Енергетична оцінка підтвердила доцільність вирощування всіх досліджуваних сортів сої. Однак найбільш ефективними виявилися Abelina (Кее=4,65...4,70) та ES Mentor (Кее=4,55...4,60). Це свідчить про раціональне перетворення енерговитрат у біологічну продукцію та високу ресурсоощадність технології. На основі результатів досліджень, проведених у 2024–2025 роках, для умов ФГ ***Львівської області доцільно рекомендувати до впровадження у виробництво сорт сої Abelina. Зазначений сорт забезпечує стабільну врожайність на рівні 3,22 т/га, високий вміст білка (до 40,1 %) та олії (до 22,4 %), рентабельність виробництва понад 88 % і високий коефіцієнт енергетичної ефективності (Кее=4,68). Його використання у виробничих посівах дозволить підвищити економічну віддачу вирощування сої, ефективно використати ґрунтово-кліматичний потенціал Західного Лісостепу та забезпечити стабільність результатів у сучасних умовах аграрного виробництва.
  • Item type:Item,
    Вивчення ефективності внесення гербіцидів на сої
    (Львівський національний університет ветеринарної медицини та біотехнологій імені С.З. Ґжицького, 2026) Лучків Марія Миколаївна
    За результатами дворічних досліджень (2024–2025 рр.) у селянському фермерському господарстві «Достаток» (Дрогобицький район, Львівська область) на сірому лісовому грунті встановлено високу ефективність комбінованих систем гербіцидного захисту сої. Контроль забур’яненості продемонстрував, що посіви сої характеризувалися наявністю однорічних дводольних бур’янів, таких як щириця звичайна, лобода біла, гірчак березковидний, зірочник середній та ромашка непахуча, злакових видів, зокрема мишій зелений, мишій сизий і вівсюг звичайний, а також багаторічних бур’янів, серед яких осот рожевий, берізка польова та пирій повзучий. У варіанті контролю без застосування гербіцидів сира маса бур’янів становила 430 г/м2, тоді як у варіанті з використанням препаратів Дуал Голд, к.е., 1,6 л/га та Пульсар 40, р.к., 1,0 л/га вона знизилася до 61 г/м2, що підтверджує високий рівень захисту. Ефективність дії гербіцидів коливалася від 84,7% до 91,5%, причому поєднання ґрунтових і післясходових препаратів забезпечувало пролонгований захист протягом усієї вегетації сої. Гербіцидний захист також сприяв покращенню ростових показників і продуктивності сої. Висота рослин зросла з 64 до 88 см, висота прикріплення нижніх бобів збільшилася з 10 до 16 см, а маса 1000 насінин підвищилася з 138 до 155 г. Такі зміни були зумовлені зниженням конкуренції бур’янів та поліпшенням умов освітлення, водопостачання та живлення рослин. Врожайність культури також значно підвищилася: у контрольному варіанті вона становила 19,9 ц/га, тоді як у варіанті послідовного внесення 3 гербіцидів Дуал Голд, к.е., 1,6 л/га + Пульсар 40, р.к., 1,0 л/га досягла 24,2 ц/га, що на 21,6% більше. Економічна та енергетична ефективність у найрезультативнішому варіанті, де застосовували препарати Дуал Голд, к.е., 1,6 л/га + Пульсар 40, р.к., 1,0 л/га, також суттєво покращилася: прибуток виріс із 18,69 тис. грн/га (контроль) до 24,26 тис. грн/га, рівень рентабельності збільшився до 125,7%, енергетичний коефіцієнт ефективності підвищився з 3,07 до 3,50, а чистий енергетичний прибуток досяг 320,5 тис. МДж/га. Отримані дані підтверджують доцільність впровадження саме цього варіанту гербіцидного захисту для підвищення продуктивності, економічної рентабельності та енергетичної ефективності вирощування сої. Отже, на основі результатів дворічних досліджень у селянському фермерському господарстві «Достаток» пропонується впроваджувати комбіновані системи гербіцидного захисту сої, поєднуючи ґрунтові та післясходові препарати, зокрема гербіцидів Дуал Голд, к.е., 1,6 л/га (внесення одразу після сівби) та Пульсар 40, р.к., 1,0 л/га (обприскування у фазі 2–4 справжніх листків у культури), що забезпечує тривалий контроль бур’янів.
  • Item type:Item,
    Управління розвитком територіальних громад (на прикладі Золочівської міської територіальної громади)
    (Львівський національний університет ветеринарної медицини та біотехнологій імені С.З. Ґжицького, 2025) Капітанець-Кіш Марія Юріївна
    Досліджено теоретичні основи розвитку територіальних громад. Розглянуто зміст та основні складові розвитку територіальної громади. Проаналізовано стан та розвиток територіальної громади. А саме досліджено загальну характеристику розвитку Золочівського району Львівської області, Золочівської міської територіальної громади. Запропонований інноваційний механізм управління розвитком територіальної громади.
  • Item type:Item,
    Агрохімічні властивості ґрунтів Передкарпаття
    (Львівський національний університет ветеринарної медицини та біотехнологій імені С.З. Ґжицького, 2026) Мазур-Семенець Ганна Степанівна
    Дослідження присвячене Агрохімічним властивостям ґрунтів Передкарпаття формуються під впливом природних умов і тривалого антропогенного використання та визначають рівень їх родючості й екологічної стійкості. Для ґрунтового покриву регіону характерні підвищена кислотність, низький–середній вміст гумусу та нерівномірна забезпеченість поживними елементами. Збереження й підвищення родючості ґрунтів потребує застосування ґрунтозахисних і агроекологічно обґрунтованих заходів землекористування. У роботі здійснено аналіз агрохімічних властивостей ґрунтів Передкарпаття, зокрема вмісту гумусу, кислотності та забезпеченості основними поживними елементами. Оцінено вплив природних умов і господарського використання на формування родючості ґрунтів та визначено основні напрями їх екологічно безпечного використання.