Дослідження ефективності систем захисту гороху від шкідників і хвороб

Abstract

Дослідження по вивченню ефективності систем захисту гороху від шкідників і хвороб проводили у 2024 році в умовах ФГ «Шумило М. О.» Шептицького району Львівської області. У досліджуваних системах захисту гороху застосовувалися: у першому дослідному варіанті для протруювання насіння перед посівом протруйник фунгіцидної дії Максим 025 FS, т.к.с. (25г/л флудиоксоніл), у фазу 3-5 трійчастих листків BBCH 13-15 для профілактики розвитку збудників хвороб застосовували препарат фунгіцидної дії Амістар Екстра 280 SC, к.с. (80 г/л ципроконазолу; 200 г/л азоксистробіну), 0,5 л/га, у фазу бутонізації – цвітіння BBCH 55-59 посіви обробляли препаратами інсектицидної дії Оперкот Акро, КС, 0,1 л/га та Децис 100 ЕС, к.е., нормою 0,1 л/га. У другому дослідному варіанті використовувалися відповідно: перед посівом для протруювання насіння протруйник Вінцит 050 CS 5%, к.с., (25 г/л тіабендазол, 25 г/л флутріафол), 2 л/т., у фазу 3-5 трійчастих листків BBCH 13-15 препарат фунгіцидної дії Імпакт К 36,6% к.с., 0,6 л/га, у фазу бутонізації – цвітіння BBCH 55-59 посіви обробляли препаратами інсектицидної дії Фастак, 10% к.е., 0,1 л/га та Децис 100 ЕС, к.е., 0,1 л/га. У контрольному варіанті рослини препаратами не оброблялися, а обприскувалися водою. Результатами досліджень встановлено, що протруєння насіння перед посівом протруйниками Максим 0,25 FS, т.к.с., за нормою 1л/т та Вінцит 050 CS 5 5%, к.с., 2л/т насіння дозволило знизити ураженість посівів у період сходів кореневими гнилями на 76,7 % у першому, та на 80,0 % у другому дослідних варіантах, порівняно з контролем. Результати обробки посівів фунгіцидами у фазу 3-5 трійчастих листків BBCH 13-15 показали, що застосування препаратів Амістар Екстра 280 SC, к.с., нормою 0,5л/га у першому дослідному варіанті сприяло зниженню ураженням рослин кореневими гнилями на 91,4 %, а препарату Імпакт К 36,6 % к.с., нормою 0,6 л/га у другому дослідному на 97,1 %, у порівнянні з контрольним варіантом. Обробка посівів гороху у фазу бутонізації – цвітіння BBCH 55-59 у першому дослідному варіанті препаратами Оперкот Акро, КС, нормою 0,1 л/га + Децис 100 ЕС, к.е., нормою 0,1 л/га сприяла зниженню кількості відкладених яєць шкідником горохової плодожерки у 2024 році на 69,1 %, чисельності горохової попелиці на 83,3 % та горохового зерноїда на 65,1 %, у порівнянні з контрольним варіантом. У другому дослідному варіанті обробка посівів препаратами Фастак, 10% к.е., нормою 0,1 л/га + Децис 100 ЕС, к.е., нормою 0,1 л/га у фазу бутонізаціїцвітіння BBCH 55-59 дозволила знизити рівень яйцекладки гороховою плодожеркою на 63,6 %, чисельність горохової попелиці на 79,6 %, та горохового зерноїда на 58,1 %, порівняно з контролем. Дослідження господарської ефективності показало позитивні результати щодо впливу досліджуваних систем засобів захисту на урожайність гороху. Кращі показники по урожайності спостерігалися у першому дослідному варіанті. При застосуванні системи захисту з препаратами Максим 0,25 FS, т.к.с. — 1л/т, Амістар Екстра 280 SC, к.с. — 0,5л/га, Оперкот Акро, КС — 0,1 л/га + Децис 100 ЕС, к.е. — 0,1 л/га, урожайність гороху була вищою на 9,1 ц/га — 49,2% ніж у контрольному варіанті та на 2,3 ц/г — 9,1% ніж у другому дослідному варіанті і становила 27,6 ц/га. У другому дослідному варіанті при застосуванні препаратів Вінцит 050 CS 5%, к.с. — 2л/т, Імпакт К 36,6% к.с. — 0,6 л/га, Фастак, 10% к.е. — 0,1 л/га + Децис 100 ЕС, к.е. — 0,1 л/га урожайність гороху становила 25,3 ц/га, була вищою ніж у контрольному варіанті 6,8 ц/га або 36,8%. 6 Застосування системи засобів захисту запропонованої у першому варіанті показало кращі показники економічної ефективності, порівняно з контрольним і другим дослідним варіантом. Так, собівартість продукції в цьому варіанті була нижчою ніж у контрольному варіанті на 368,3 грн., порівняно з другим дослідним варіантом на 102 грн. Умовно чистий прибуток у першому варіанті був на 368,3 грн. вищим ніж у контрольному. У другому дослідному варіанті цей показник був на 266,3 грн. вищим ніж у контрольному варіанті. Показник рентабельності виробництва у контрольному варіанті становив 11 %, у першому дослідному варіанті 43,6 %, у другому дослідному варіанті 32,8 %