Особливості міграції та акумуляції Cd2+ у системі «ґрунт-рослина» за умов штучного забруднення темно-сірого опідзоленого ґрунту

Abstract

Охарактеризовано проблему накопичення важких мелалів у ґрунтах та описано наслідки вживання сільськогосподарської продукції, яка вирощена на забруднених агроугіддях. Одним з найрозповсюдженіших полютантів ґрунтового середовища є кадмій, який знаходячись у ґрунті і здатний змінювати фізико-хімічні властивості самого ґрунту, а також рослин, підстилки, чинити негативний вплив на мікро- і мезофауну, гальмувати процеси розкладу органічної речовини і сповільнювати колообіг поживних елементів. Встановлено, що зерно ячменю ярого є екологічно безпечним лише за умови його вирощування на ґрунтах, які забруднені кадмієм у дозі, яка є меншою за 5ГДК. Найінтенсивніше досліджуваний полютант поглинається тест-рослиною у фазі цвітіння і основна його кількість накопичується у підземній частині рослини. Кадмій у ячмені перерозподіляється наступним чином: корені>зерно>солома (5 і 10 ГДК), а на контролі і на варіанті 1 ГДК Cd2+: корені > солома> зерно. Проблему надходження надмірних кількостей сполук важких металів у агроландшафти, поруч з іншими екологічними небезпеками, слід вирішувати на загальнодержавному рівні, створюючи нову філософію екологічної свідомості людини для невідкладної зміни антиприродного курсу розвитку людства.