"Еко-економіка як глобальний тренд розвитку світового господарства."

Abstract

У роботі досліджено теоретико-методологічні засади формування конкурентоспроможності країн у контексті глобалізації та розвитку брендингу як інструменту підвищення міжнародної інвестиційної привабливості. Визначено роль національного бренду як нематеріального активу, що впливає на стратегічне позиціонування держави у світовому економічному просторі. Проаналізовано інституційні, нормативні та інформаційно-комунікаційні передумови переходу до еко-орієнтованої моделі господарювання, яка все більше визначає критерії глобальної конкурентоспроможності. Представлено динаміку розвитку сектору відновлюваної енергетики в Україні, ідентифіковано ключові бар’єри та можливості впровадження еко-економічних ініціатив, а також їхній вплив на структурну трансформацію. Розглянуто глобальні сценарії еко-економічного розвитку до 2030–2050 років та їхній вплив на нові парадигми конкурентоспроможності країн. Здійснено прогнозні оцінки розвитку еко економіки України з урахуванням євроінтеграційного вектору та визначено основні ризики реалізації екологічно-економічної моделі в умовах невизначеності. Надано практичні рекомендації щодо інтеграції бренд-стратегії у систему економічного управління з метою підвищення інвестиційної привабливості та досягнення сталого розвитку.