Пожалуйста, используйте этот идентификатор, чтобы цитировать или ссылаться на этот ресурс: https://repository.lnup.edu.ua/jspui/handle/123456789/52
Полная запись метаданных
Поле DCЗначениеЯзык
dc.contributor.authorМаксішко, Леся Михайлівна-
dc.date.accessioned2022-02-18T09:46:55Z-
dc.date.available2022-02-18T09:46:55Z-
dc.date.issued2017-
dc.identifier.citationМаксішко Л. М. Екобезпечні технології анаеробної переробки й утилізації відходів свинарства і птахівництва.: дис.. канд. с.-г. наук.:Львів , 200 ст., 2017uk_UA
dc.identifier.urihttps://repository.lnau.edu.ua/xmlui/handle/123456789/52-
dc.description.abstractДисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогоспо дарських наук за спеціальністю 03.00.16 – екологія. – Львівський національний аграрний університет Міністерства освіти і науки України, Львів, 2017. Обґрунтовано способи раціонального й екобезпечного використання гнойових відходів тваринництва і зниження рівня забруднення довкілля Показана небезпека від застосування свіжого гною як добрива і запропоновано комплексне використання гнойових свиней і курей як джерела біогазу і добрива. Удосконалена й випробувана лабораторна біо газова установка з додатковими пристроями забезпечує безвідходну технологію утилізації гнойових відходів метановим бродінням з отри манням біогазу та подальшим використанням усіх проміжних продуктів. Досліджено, що тривалість, активність бродіння і об'єм виходу біогазу залежить від складу сировини, температурного режиму й умов для бактерій. Повне знезараження гною відбувається за термофільного режиму. Водний і хемосорбційний способи очистки біогазу від сторонніх домішок удоско налений авторкою з використанням спеціальних пристроїв. За удоскона леного способу біогаз очищається до вмісту 95–97% біометану. При цьому утворюються рідкі мінеральні добрива, що містять NН4ОН і (NН4)2SО4. Органічний шлам, отриманий від зброджування свинячого гною і курячого посліду, позитивно впливає на ріст, формування врожаю культур і якість продукції та є цілковито інвазійно безпечним для довкілля. Впро вадження запропонованих розробок у масштабах Львівщини запобігає річному викиду в атмосферу 817,6 м3 енергомісткого метану від свинячого гною та 567954,5 м3 від курячого посліду. З іншого боку, це означає отримання відповідної кількості біогазу та упередження викиду в атмосфе ру 2843,9 м3 сірководню, 1859,1 м3 аміаку, 332679,6 м3 діоксиду карбону.uk_UA
dc.language.isootheruk_UA
dc.publisherЛьвівський національний університет ветеринарної медицини та біотехнологій імені С. З. Ґжицькогоuk_UA
dc.subjectбіогазuk_UA
dc.subjectбіогазова установкаuk_UA
dc.subjectтехнічні пристроїuk_UA
dc.subjectметанове бродінняuk_UA
dc.subjectдобривоuk_UA
dc.subjectхемосорбціяuk_UA
dc.subjectхемосорбціяuk_UA
dc.subjectбезвідходна утилізаціяuk_UA
dc.subjectbiogasuk_UA
dc.subjectbiogas unituk_UA
dc.subjecttechnical devicesuk_UA
dc.subjectmethanogenic fermentationuk_UA
dc.subjectfertilizeruk_UA
dc.subjectchemical adsorptionuk_UA
dc.subjectnon-waste recyclinguk_UA
dc.titleЕКОБЕЗПЕЧНІ ТЕХНОЛОГІЇ АНАЕРОБНОЇ ПЕРЕРОБКИ Й УТИЛІЗАЦІЇ ВІДХОДІВ СВИНАРСТВА І ПТАХІВНИЦТВАuk_UA
dc.title.alternativeEco-safety technologies of anaerobic waste processing and recycling of pig and poultry farminguk_UA
dc.typeThesisuk_UA
Располагается в коллекциях:Аграрні та природничі науки / Agricultural and Natural Sciences

Файлы этого ресурса:
Файл Описание РазмерФормат 
Maksishko L. M..pdfДисертаційна робота2,3 MBAdobe PDFПросмотреть/Открыть


Все ресурсы в архиве электронных ресурсов защищены авторским правом, все права сохранены.