Протекціонізм в стратегіях економічного розвитку країн (регіонів) світу

Abstract

Загострення конкуренції на міжнародних ринках у XXІ столітті пов’язано світовою фінансово-економічної кризою 2008 року, що й продиктувало потребу у відновленні досліджень зовнішньоекономічної політики розвинутих держав та оцінювання наслідків ліберальної політики для країн, які розвиваються. На сьогодні відбувається активний процес перерозподілу світового ринку, на якому провідні держави світу, зокрема США, Китай, Німеччина, все активніше співпрацюють з країнам, які розвиваються та виконують для перших роль сировинного ресурсного середовища. В українській економіці останніми десятиліттями спостерігається інтенсивне запровадження політики лібералізації, однак такі процеси супроводжуються ризиками втрати можливості здійснювати на хід економічних процесів не тільки на міжнародному рівні, а також й на національному. Отже постає проблема визначення пріоритетних напрямів зовнішньоекономічної політики: вільної торгівля, протекціонізм чи поєднання двох напрямів у певних співвідношеннях, що і зумовило вибір теми дослідження. ANNOTATION The intensification of competition on international markets in the 21st century is associated with the global financial and economic crisis of 2008, which dictated the need to renew research on the foreign economic policy of developed countries and assess the consequences of liberal policies for developing countries. Today, there is an active process of redistribution of the world market, in which the leading states of the world, in particular the USA, China, Germany, are increasingly cooperating with countries that are developing and play the role of the raw resource environment for the first time. In recent decades, the Ukrainian economy has seen an intensive introduction of liberalization policies, but such processes are accompanied by risks of losing the ability to carry out economic processes not only at the international level, but also at the national level. Therefore, the problem arises of determining the priority directions of foreign economic policy: free trade, protectionism or a combination of two directions in certain ratios, which determined the choice of the research topic