Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал: https://repository.lnup.edu.ua/jspui/handle/123456789/41
Назва: НАГРОМАДЖЕННЯ ВАЖКИХ МЕТАЛІВ У ФІТОМАСІ ПРИРОДНИХ КОРМОВИХ УГІДЬ СХІДНОГО ПОДІЛЛЯ
Інші назви: Accumulation of heavy metals in the phytomass of natural forage lands of Eastern Podillya.
Автори: Тітаренко, Ольга Михайлівна
Ключові слова: природні луки
фітомаса
ґрунт
свинець
кадмій
цинк
мідь
коефіцієнт накопичення
коефіцієнт небезпеки
добрива
обробіток ґрунту
natural meadows
phytomass
soil
lead
cadmium
zinc
copper
accumulation coefficient
danger coefficient
fertilizers
tillage
Дата публікації: 2021
Видавництво: Львівський національний аграрний університет
Бібліографічний опис: Тітаренко О. М. Нагромадження важких металів у фітомасі природних кормових угідь Східного Поділля: дис.. канд. с.-г. наук.: 192 ст. Львів 2020
Короткий огляд (реферат): Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 03.00.16 «Екологія». – Вінницький національний аграрний університет, Вінниця, 2021. Дисертаційна робота присвячена дослідженням техногенного навантаження на фітоценози природних кормових угідь в умовах Вінниччини. 18 Програмою досліджень передбачалось вивчення інтенсивності забруднення, коефіцієнту накопичення та небезпеки Pb, Cd, Zn та Cu у фітоценозах природних кормових угідь (абсолютні суходоли, нормальні суходоли та суходоли надмірного зволоження) в умовах різного техногенного навантаження Вінниччини. Результати досліджень показали, що на досліджуваних територіях Вінниччини вміст у ґрунтах свинцю був у межах від 2,9 мг/кг до 3,2 мг/кг, кадмію від 0,48 мг/кг до 0,51 мг/кг, цинку від 11,4 мг/кг до 18,3 мг/кг та міді від 0,15 мг/кг до 0,20 мг/кг, що не перевищувало ГДК. Найвищий рівень нагромадження свинцю, кадмію, цинку та міді ґрунтами спостерігали у суходолах надмірного зволоження, порівняно нижчий в умовах нормальних та абсолютних суходолів. Згідно з результатами досліджень у рослинності суходільних низинних лук концентрація свинцю коливалась у межах від 0,93 мг/кг до 2,24 мг/кг, кадмію від 0,051 мг/кг до 0,084 мг/кг, цинку від 6,8 мг/кг до 14,6 мг/кг та міді від 1,7 мг/кг до 1,9 мг/кг. Найвищий рівень накопичення важких металів спостерігався у фітомасі природних кормових лук в умовах суходолів надмірного зволоження. За поліпшення продуктивності природних кормових лук, вищий рівень накопичення важких металів у злаково-бобовій фітомасі виявлено за поверхневого обробітку ґрунту, порівняно нижчий – за корінного поліпшення. Виявлено, що рівень важких металів за першого року вегетації злаково бобового різнотрав’я підвищувався, а в наступні роки вегетації знижувався, особливо у варіанті корінного поліпшення природних кормових лук. Концентрація свинцю і кадмію у вегетативній масі злаково-бобової травосумішки за докорінного поліпшення природних кормових лук знижувалась із першого року вегетації. Зокрема, в середньому за три роки вегетації при застосуванні фрезерування, звичайної оранки і внесення дефекату й азотно-фосфорно-калійних добрив концентрація свинцю і кадмію знизилась відповідно у 2,0 раза і 1,3 раза, а за використання фрезерування, глибокої оранки та внесення дефекату і таких же добрив – у 2,5 раза і 1,8 раза. Високу інтенсивність зниження накопичення свинцю та кадмію у злаково бобовій сумішці виявлено за внесення органічних добрив (перегній, дефекат) порівняно з мінеральними речовинами (аміачна селітра, калій хлористий та суперфосфат).
URI (Уніфікований ідентифікатор ресурсу): https://repository.lnau.edu.ua/xmlui/handle/123456789/41
Розташовується у зібраннях:Аграрні та природничі науки / Agricultural and Natural Sciences

Файли цього матеріалу:
Файл Опис РозмірФормат 
Titarenko O. M.pdf5,34 MBAdobe PDFПереглянути/Відкрити


Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищені авторським правом, всі права збережені.