Вивчення ефективності фунгіцидів на пшениці озимій проти хвороб колоса в умовах фермерського господарства «Агроген», Львівського району, Львівької області

Abstract

Упродовж 2025 року у ФГ «Агроген» Львівського району було проведено комплексне дослідження щодо вивчення ефективності фунгіцидного захисту пшениці озимої сорту КВС Еміль та його впливу на формування основних цінних господарських показників культури. Об’єктом дослідження були посіви пшениці озимої за трьома варіантами захисту: контроль (без обробок), класична схема (Дайфеназол 430 г/л + Кларк 500 г/кг + Букат 500 г/л) та інтенсивна схема (Рекс Плюс → Аканто Плюс → Матнелло). Предметом дослідження була оцінка впливу систем фунгіцидного захисту на розвиток хвороб колосу, урожайність, масу 1000 насінин, економічну та енергетичну ефективність вирощування в агрокліматичних умовах Західного Лісостепу. За результатами досліджень встановлено, що інтенсивна схема фунгіцидного захисту забезпечила найвище підвищення продуктивності. Урожайність у цьому варіанті становила 64,7 ц/га, що на 10,4 ц/га (19,2 %) перевищувало контрольний варіант (54,3 ц/га). Класична схема забезпечила приріст на 7,5 ц/га, або 13,8 %, формуючи урожайність 61,8 ц/га. Суттєве підвищення продуктивності пояснювалося зменшенням ураження колосу фузаріозом і септоріозом у період наливу зерна, що позитивно вплинуло на озерненість та виповненість зернівок. За показниками якості зерна найбільш ефективною виявилася інтенсивна система захисту: маса 1000 насінин сягала 43,2 г, що перевищувало контроль на 5,6 г. Класична схема також сприяла покращенню цього показника (41,8 г), тоді як контролю притаманне найнижче значення — 37,6 г. Зростання маси 1000 насінин є показником стабільнішого наливу зерна та зниження втрат асимілятів через розвиток хвороб колосу. Оцінка стійкості до основних хвороб (септоріоз колосу, фузаріоз колосу, альтернаріоз) показала істотні відмінності між варіантами. У контрольному варіанті сумарний розвиток хвороб становив 33,2 %, тоді як у варіанті класичної схеми – 15,4 %, а за інтенсивної – лише 10,4 %. Найнижчі бали ураження у варіанті інтенсивного захисту засвідчили високу ефективність комбінації 5 Діканто + Комплер + Букат, зокрема проти фузаріозу колосу, що має важливе значення для формування якісного зерна та зменшення ризику накопичення мікотоксинів. Економічні розрахунки підтвердили перевагу застосування фунгіцидного захисту. Найвищий прибуток забезпечила інтенсивна схема — 22 429 грн/га, що на 6 403 грн/га перевищує контрольний варіант. Рівень рентабельності у цьому варіанті становив 73,2 %, тоді як за класичної схеми — 69,3 %, а на контролі — 56,2 %. Зменшення собівартості 1 ц зерна від 525,0 грн у контролі до 473,2 грн в інтенсивному варіанті підкреслює економічну доцільність фунгіцидних обробок. Енергетичний аналіз результатів також показав перевагу фунгіцидного захисту. Найвищий коефіцієнт енергетичної ефективності зафіксовано у варіанті інтенсивної схеми — 2,11, тоді як за класичної — 2,07, а на контролі — лише 1,96. Чистий енергетичний прибуток у варіанті інтенсивного захисту становив 55,9 тис. МДж/га, що є найвищим серед досліджених варіантів. Отже, додаткові витрати енергії на фунгіцидні обробки повністю компенсуються за рахунок підвищеної продуктивності та кращої якості врожаю. Отримані результати свідчать про високу ефективність інтенсивної системи фунгіцидного захисту посівів пшениці озимої у ФГ «Агроген». Застосування комбінації Рекс Плюс → Аканто Плюс → Матнелло забезпечує максимальне зниження розвитку хвороб колосу, сприяє підвищенню урожайності та покращенню структури врожаю, а також забезпечує найбільший економічний і енергетичний ефект. Умови дослідження дають підстави рекомендувати інтенсивну схему фунгіцидного захисту як найбільш ефективний елемент технології вирощування пшениці озимої у господарстві.