Вивчення впливу систем удобрення на формування нестабільних органічних сполук сірого лісового ґрунту та урожайність картоплі

Abstract

У ґрунтово-кліматичних умовах Малого Полісся в господарстві СГ ТзОВ «*****» виконано дослідження з встановлення впливу різних систем удобрення на формування нестабільних форм гумусу сірого лісового супіщаного ґрунту, а також оцінено їхній вплив на кислотно-основні, агрохімічні властивості ґрунту, рівень урожайності картоплі. На підставі проведених дворічних досліджень встановлено, що високий вміст лабільних та водорозчинних сполук гумусу в сірому лісовому супіщаному ґрунті протягом всієї вегетації картоплі (274,0-265,9 мг/100 г ґрунту) забезпечувала органо-мінеральна система удобрення із внесенням мінеральних добрив на фоні сидератів і соломи. При цьому рівень лабільних сполук гумус перед посадкою картоплі складав 271,0 мг/100 г ґрунту, у фазу цвітіння становив 267,1 мг/100 г і залишався на високому рівні після збирання врожаю картоплі 264,5 мг/100 г ґрунту. Що вказує на те, що при відсутності гною потрібно забезпечити стабільне надходження органічної речовини в ґрунт та мінімізувати її втрати шляхом використання сидератів та органічних рештків соломи. Дослідження показали, що найвищий врожай бульб картоплі 36,9 т/га забезпечила органо-мінеральна система удобрення з внесенням під картоплю мінеральних добрив N90P90K120 на фоні сидератів та соломи. Дана система удобрення забезпечує ґрунт більшою кількістю органічної речовини, ніж одноразове внесення гною, і значно покращує фізико-хімічні та агрохімічні властивості ґрунту.