Формування продуктивності зеленої маси ріпаку озимого та її поживна цінність

Abstract

Серед сортів ріпаку найбільшу продуктивність формував сорт Ханнелі, середній приріст зеленої маси якого за два роки становив 5,5% у порівнянні з сортом Комбіа. Сорт Аттіка хоч і не перевершив контроль за загальною поживною цінністю, проте, забезпечив більше жировідкладання. За сукупністю економічних показників сорти Аттіка та особливо Ханнелі мали перевагу над Комбіа, що забезпечило підвищення рівня рентабельності. Ріпак озимий Аттіка і Ханнелі також вирізнявся вищою енергетичною ефективністю виробництва, порівняно з контролем, завдяки більшій врожайності, підвищеному вмісту сухої маси та нижчим енерговитратам на виробництво, особливо ефективним у цьому плані виявився сорт Ханнелі.