Дослідження впливу видового складу та удобрення на продуктивність лучних травостоїв в умовах фермерського господарства «Згода» Золочівського району Львівської області.

Abstract

Дослідження проводили впродовж 2023…2024 років на території фермерського господарства «Згода» Золочівського району Львівської області на земельних ділянках поблизу с. Куровичі. Схема дослідження включала вивчення перелогу (самовільне заростання ділянки з додатковим підсівом суміші насіння, зібраного в природних умовах, з переважанням пірію повзучого) та люцерно-злакового травостою (стоколос безостий – 10 кг/га, костриця лучна – 8 кг/га, тимофіївка лучна – 8 кг/га та люцерна посівна – 10 кг/га). Дослід передбачав три системи удобрення: 1) без добрив; 2) фосфорно-калійне (Р60 К120); 3) повне (N140 Р60 К120) та сінокісний режим використання – 2 укоси (1-й укіс у фазі цвітіння домінуючих компонент, 2-й укіс – через 50-55 днів). Виконане дослідження було спрямоване на вирішення завдання підвищення підвищення продуктивності лучних травостоїв в умовах фермерського господарства «Згода» Золочівського району Львівської області», з урахуванням їх видового складу, системи удобрення та агрометеорологічних особливостей регіону. Встановлено, що загальна посівна площа становить 1310га. За останні два роки посіви зернових та зернобобових культур зросли на 47 га (на 10,9%), та становлять 432 га. Кормові культури значно збільшили площу, додавши 105 га (на 14,1%), з 638 га до 743 га. У межах цієї групи площі під багаторічними травами зросли на 5 га (на 13,2%), а під однорічними травами – на 13 га (на 34,2%), що свідчить про акцент на виробництво кормів для тваринництва. Обгрунтовано, що без добрив загальна частка злаків становить 68%, з них несіяні злаки займають 35% (або 27% від загальної площі травою), тоді як різнотрав’я становить 29%. При внесенні добрив у дозі Р60К120, частка злаків незначно зростає до 69%, а частка несіяних злаків досягає до 37% (або 28% від загальної площі), тоді як різнотрав’я скорочується до 25%. Повне удобрення N140Р60К120 передбачає збільшення злаків до 74%, з них несіяні злаки становлять 34% (або 25% від загальної площі), тоді як різнотрав’я зменшується до 23%. Це свідчить про те, що таке удобрення сприяє зростанню злаків, зокрема несіяних, але зменшує розвиток різнотрав’я. На основі дослідження видового складу лучних травостоїв встановлено, що у перелігу спостерігалися значні зміни у структурі травостою протягом 2023–2024 років. У 2023 році переважали однорічники, які складали 64% (9 видів), тоді як одно-дворічники становили 29% (11 видів), а багаторічники – лише 8% (10 видів). У 2024 році частка однорічників скоротилася до 23% (9 видів), одно-дворічників – до 24% (7 видів), натомість частка багаторічників зросла до 51% (15 видів). У люцерно-злаковому травостої динаміка мала інший характер. У 2023 році переважали одно-дворічники, які складали 56% (8 видів), тоді як однорічники займали 41% (11 видів), а багаторічники – лише 4% (3 види). У 2024 році частка одно-дворічників знизилася до 21% (5 видів), натомість однорічники зросли до 56% (8 видів), а багаторічники збільшилися до 22% (6 видів). Це вказує на поступове закріплення багаторічних видів, хоча однорічники залишаються домінуючими. Встановлено, що за використання перелігу Максимальна густота пагонів досягається при удобренні N140Р60К120, становлячи 2279 шт./м², злакових – 1315 шт./м², що впливає на стимулюючий вплив азотних добрив на розвиток злакових трав. Частка різнотрав’я зменшується при збільшенні дози добрив – з 1021 шт./м² без добрив до 968 шт./м² при повному удобренні. У люцерно-злаковому травостої тенденції дещо відрізняються. Внесення добрив у дозі N140Р60К120 призводить до зменшення загальної густоти травостоїв до 1898 шт./м², проте частка злакових збільшується до 892 шт./м², особливо за рахунок стоколосу безостого (562 шт./м²). На основі виконаних досліджень впливу видового складу та удобрення на висоту лучних травостоїв встановлено, що максимальні показники спостерігаються при внесенні N140Р60К120. Середня висота травостою зростає до 107 см, а серед злаків – до 108 см. Стоколос безостий досягає максимальної висоти 134±8 см, тимофіївка лучна зростає до 91±5 см, а пажитниця однорічна збільшується до 102±7 см. Люцерна посівна демонструє також значний приріст, досягаючи 98±9 см. Нами проаналізовано вплив різних рівнів удобрення на урожайність лучних травостоїв. Максимальну урожайність забезпечує внесення N140Р60К120 – 126,5 ц/га у 2023 році та 191,8 ц/га у 2024 році. Середня урожайність досягає 159,2 ц/га, що на 12,2 ц/га більше, ніж без добрив, та на 5,0 ц/га більше, ніж при Р60К120. Вцілому переліг показує нижчу урожайність порівняно з люцерно-злаковим травостоєм, однак внесення добрив, особливо азотних N140Р60К120, значно підвищує його продуктивність. Максимальний приріст урожайності у 2024 році вказує на накопичувальний ефект добрив. Встановлено, що продуктивність перелігових травостоїв значно зростає залежно від рівня удобрення, що свідчить про позитивний вплив добрив на кормову цінність та енергетичний потенціал травостою. Максимальні показники продуктивності досягаються у люцерно-злакового травостою при внесенні азотно-фосфорно-калійного добрива N140Р60К120. Кормові одиниці підвищуються до 111,8 ц/га (приріст 8,0 ц/га в порівнянні з варіантом без добрив). Сирий протеїн становить 25,2 ц/га (приріст 4,9 ц/га), валова енергія зростає до 261,6 ГДж/га, а обмінна енергія – до 119,4 ГДж/га. Для умов фермерського господарства «Згода» Золочівського району Львівської області за економічними показниками рекомендовано вирощувати люцерно-злаковий травостій із мінеральним удобренням у дозі Р60К120, що забезпечує отримання валої продукції на суму 33654 грн/га та частий прибуток 22802 грн/га за рентабельності 210%